У цій статті ми хочемо розповісти вам трохи про традиції шкільного обіду в Японії. Ця дивовижна країна славиться цікавими традиціями і нестандартними звичаями, а також дотриманням порядку. Саме про одну з таких традицій ми хочемо вам розповісти.
Обід у японців зазвичай триває досить довго і є цілою процедурою, що складається з правил. Одна з учениць японської школи розповіла, як зазвичай вона і всі інші школярі обідають.
Всі працівники їдальні одягнені в халати і шапочки. Всього їх чоловік п’ять, і вони повинні для початку начистити картоплі на 720 школярів. Картоплю вирощують самі учні на шкільній фермі.

Після того, як працівники впоралися з картоплею, вони приступають до приготування риби в грушевому соусі. Фрукти школярі теж вирощували своїми зусиллями. Ще в цей раз на обід у них суп, пюре, молоко і хліб.

Все приготоване кухаря розкладають по металевих контейнерах, які для кожного класу свої.

На обід учні прямують після закінчення четвертого уроку. В самому кінці уроку учні встають і дякують вчителю. Після цього починають готуватися до обіду, який у них триває близько години.

Перед тим, як приступити до обіду, школярі надягають спеціальні халати, щоб випадково не забруднити одяг. Крім цього надягають шапочки і маски на обличчя.

Далі учні повинні помити руки спеціальним антисептичним рідким милом.

Кілька учнів відправляються на кухню, щоб принести обід.

Спочатку вони дякують кухарям за приготовлену їжу, забирають контейнери, ставлять їх на візки для розвозки і відправляються розвозити по класах.

У цей день хлопчик на фото відповідальний за молоко повинен кожному видати по пакету.

Їжа, яка залишається, не пропадає, її окремо вираховує черговий.

Учитель завжди обідає зі своїми учнями. Перед тим, як почати, викладач обов’язково розповідає про продукти, які сьогодні на обід, розповідє про їх походження і як вони ростуть.
Діти сперечаються кому дістанеться решта риби, а кому суп. Оскільки у японців нічого не повинно зіпсуватись.

Після обіду учні знову миють руки, а також чистять зуби.

Пакети складають окремо, миють, сушать, а після відносять в місце, з якого їх забирають на переробку.

У японських школах прийнято дітей привчати до праці, щоб вони могли подбати про себе, коли буде потрібно. Овочі та фрукти вони вирощують самі, щоб розуміли, що їжа не падає з неба, а все дістається за допомогою праці.