Від 24-го лютого, коли російська федерація повномасштабно вторглась на територію Української держави, окупанти безперервно несуть значні втрати на всіх ділянках фронту, однак через відвертий неуспіх наступальної операції у лютому-березні про розбиті бойові частини на Донбасі було мало відомо.
Як стало відомо пізніше, у Донецькому та Луганському напрямках окупаційні війська часто перекидали елітні та досвідчені підрозділи.
За даними джерел 24 каналу в українських спецслужбах, розгроми окупантів на Донбасі на початку повномасштабної війни були не менш суттєвими, аніж під Києвом чи Харковом.
Як повідомляють джерела, путінську армію Збройні сили України знищували на цих ділянках у промислових масштабах.
Той факт, що на Донбасі росіяни не йшли вперед величезними колонами, не мали проблем із плечем постачання, користувалися повноцінною підтримкою авіації та артилерії, розгром їх військ є ще більш принизливим як для всього генералітету, так і особисто для російського диктатора Путіна.
Усі спроби прорвати оборону підрозділів Об’єднаних сил у лютому та майже половині березня були абсолютно невдалими. Єдиною перемогою, якою може похизуватися кремлівський диктатор, є захоплення Волновахи. Та й не через якісь військові успіхи, а через тотальне знищення міста авіацією та артилерією.
На всіх інших напрямках, де Росія не кидала по 15 батальйонно-тактичних груп на захоплення маленького села, війська окупантів несли неймовірних втрат та не могли просунутися навіть на кілька сотень метрів.
Окрім цього, зазначимо, що в перші тижні повномасштабної війни було знищено разом із технікою повноцінну БТГ зі складу 20-ї окремої гвардейської мотострілецької Прикарпатсько-Берлінської, червонопрапорної, ордена Суворова бригади. Відноситься вона до військової частини 22220 та дислокується у Волгограді.
За даними джерел українських спецслужб, з 900 чоловік з боїв проти захисників України змогли вийти живими лише 60.
Крім того, саме в підрозділах, яких за бажанням Путіна закинули виходити на кордони Донеччини та Луганщини, вперше на цьому етапі війни окупанти почали масово відмовлятися від участі у бойових діях.
Загарбники з 38 гвардійської мотострілецької Вітебської ордена Леніна, червонопрапорної, ордена Суворова бригади почали проситися додому після кілької боєзіткнень із ЗСУ. Елітну бригаду майже повністю знищили, через що генералам довелося виводити рештки “славетного з’єднання” на територію Росії. Саме там окупанти вже почали масово писати відмови та рапорти на звільнення, аби тільки не зустрічатися із силами ООС знову.
Також відомо, що для того, аби хоча б якось втримати фронт та мати можливість продовжувати наступати на ділянках відповідальності 38 ОМСБр, у березні російським окупантам довелося терміново тягнути на війну загарбників з Сибіру, Якутії та Курильських островів.
У Генштабі вирішили оголоювати свої тили та невідкладно сформувати та перекинути дві батальйонно-тактичні групи на Схід України з числа 39 ОМСБр, яка дислокується неподалік від Южно-Сахалінська. То ж, вже понад місяць українські військові, прикордонники, поліцейські, бійці СБУ та Нацгвардії допомагають у демілітарізації Курильських островів, які є споконвічно японською територією. І додому бійці 38 бригади навряд повернуться. Чого не можна сказати про Курили.
