Сб. Янв 28th, 2023

Ангела Меркель заявила, що бажала би більш мирного часу після свого відходу від влади. Ексканцлерка Німеччини також розповіла, що думає про напад Росії на Україну.

Свою позицію Меркель розповіла у великому інтерв’ю. Також вона пояснила, що саме намагалась зробити у влітку 2021 року.

Ангела Меркель розповіла, що хотіла б мирнішого часу для відходу від політики тому, що їй довелось багато займатись Україною. Експосадовиця прокоментувала і війну, яку почав Путін на нашій землі.

“Це не стало несподіванкою. Мінські угоди були знищені. Влітку 2021 року, після зустрічі президентів Байдена та Путіна, я хотіла знову створити окремий європейський формат переговорів із Путіним разом із Еммануелем Макроном у Раді ЄС. Дехто заперечував проти цього, і у мене більше не було сил наполягати, тому що всі про мене думали: «Восени вона піде», – сказала Меркель в інтерв’ю Der Spiegel.

Проте уточнила, що тоді “хтось заперечував”, а в неї вже не було сил наполягати на своєму, оскільки всі знали, що восени вона піде від влади.

Ангела Меркель також пригадала, що під час її останнього візиту в Москву у серпні 2021 року ставлення до неї було таке саме.

“У сенсі силової політики ти скінчилася. Для Путіна лише сила має значення”, – уточнила ексканцлерка.

Додамо, Джонсон раніше вже розповідав про те, що Європа була готова “здати” Україну, пише тг-канал Цинік.

Звернімо увагу на те, що кілька днів тому Джонсон повідомляв, що Німеччина та Франція були готові лобіювати “російський трек війни”, висловлюючи всі форми стурбованості.

У цьому сенсі Меркель та її оточення вважали Україну “безпідставною форсуючою подією”, при цьому “не дотримуючись власних договірних обіцянок” – це “Мінські Угоди”.

Макрон меншою мірою був за Кремль, він апелював до реальної залежності економіки Франції від російського ” первинного ” ринку сировини.

Чи готові були підтримати позицію “головних по ЄС” і менш значущі гравці – Італія, Угорщина і т.д.

Фактично за Україну стояла “Нова Європа”, яка “набагато важливіша в контексті дотримання європейських цінностей, ніж будь-яка країна Західної Європи.

Принципову позицію займала також Великобританія.

І тут важливо розуміти, що Шольц сам вважав себе продовжувачем лінії Меркель. Він не вважав Україну винною в “Мінську”, проте його політична позиція була схожа на французьку: Росія надто сильна, щоб безпосередньо воювати з нею на полі бою, а тому необхідно миттєво говорити про капітуляцію і вивести переговорне русло до прийнятних значень (прийнятність тоді становила втрату аж до 1/3 території України).

Що ж сталося далі? З ініціативи Байдена в рамках консультацій з безпеки для України було запрошено так званий “перевірочний період”, який складав близько кількох тижнів, поки сторони говорили, що вони не готові надавати для ЗСУ летальне озброєння.

Таким чином адміністрація Байдена зіграла досить цікаво: вона ніби не йшла на різку конфронтацію з лояльною Кремлю Західною Європою, щоб не провокувати розкол у європейському механізмі, але робила ставки на можливий успіх України, при цьому сама не будучи впевненою в цьому.

Простіше кажучи, Вашингтон своєю політичною вагою врятував територіальну цілісність України, давши їй час “показати себе”.

Після того, як випробувальний термін “голоду летальної зброї” минув, в Україну було направлено великі партії більш серйозної військової допомоги. При цьому Вашингтон і Лондон постійно перебували в прямому контакті з Києвом, надаючи розвідувальну інформацію в реальному часі, що значно спростило для України сценарій повного розгрому російських інфраструктурних ланцюжків просування.

Вашингтон став впевненим у програші Путіна вже на той момент, коли колона за 64 км військової техніки бул

а фактично знищена.

Тепер, завдяки тодішній вірі американської адміністрації, завдяки військовій допомозі союзників, завдяки принциповості лідерів “Великого Світу” – Джонсона та Байдена, – Західна Європа перейшла на бік “сили”.

от Elisa

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *